Роль вихідних порушень коагуляції в розвитку кровотеч у пацієнтів з ішемічною хворобою серця після проведення черезшкірного коронарного втручання високого ризику із застосуванням механічної підтримки кровообігу
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
TЦя робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
https://orcid.org/0000-0002-9618-032X
Анотація
Мета роботи – оцінити вплив вихідних порушень коагуляції на частоту та тяжкість госпітальних кровотеч у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) після черезшкірного коронарного втручання (ЧКВ) високого ризику із використанням вено-артеріальної екстракорпоральної мембранної оксигенації (В-А ЕКМО).
Матеріали і методи. У проспективне обсерваційне дослідження, проведене у 2024–2025 рр. у ДНП «Інститут серця МОЗ України», залучено 26 послідовних пацієнтів з ІХС, яким проводили ЧКВ високого ризику із застосуванням В-А ЕКМО. Оцінювали вихідні показники коагуляції (протромбіновий час (ПТЧ), протромбіновий індекс (ПТІ), міжнародне нормалізоване відношення (МНВ), активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ), D-димер, тромбоцити, гемоглобін) та класифікували кровотечі за шкалою BARC. Для статистичного аналізу використовували однофакторний дисперсійний аналіз (р<0,05).
Результати. Клінічно значущі кровотечі (BARC ≥ 2) виникли в 65,4 % пацієнтів, з яких у 38,5 % – тяжкі кровотечі (BARC 3). Потреба у трансфузії продуктів крові зафіксована в 65,5 % випадків. Тяжкість кровотеч статистично значущо асоціювалася з нижчим рівнем тромбоцитів (р=0,038), вищими значеннями МНВ (р=0,044) та АЧТЧ (р=0,023). Інші коагуляційні показники (ПТЧ, ПТІ, D-димер) не мали статистично значущого зв’язку.
Висновки. Пацієнти з ІХС, яким проводиться ЧКВ високого ризику із застосуванням В-А ЕКМО, мають високий ризик тяжких кровотеч. Вихідні коагуляційні показники, зокрема рівні тромбоцитів, МНВ та АЧТЧ, можуть бути предикторами тяжкості геморагічних ускладнень і потребують ретельного моніторингу для оптимізації терапевтичної тактики.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова:
Посилання
Galli M, Laborante R, Andreotti F, Vergallo R, Montone RA, Iaconelli A, Trani C, Burzotta F, Crea F, D’Amario D. Bleeding Complications in Patients Undergoing Percutaneous Coronary Intervention. Rev Cardiovasc Med. 2022 Aug 15;23(8):286. https://doi.org/10.31083/j.rcm2308286
Capodanno D, Bhatt DL, Gibson CM, James S, Kimura T, Mehran R, et al. Bleeding avoidance strategies in percutaneous coronary intervention. Nature Rev Cardiol. 2022;19:117-132. https://doi.org/10.1038/s41569-021-00598-1
Simonsson M, Wallentin L, Alfredsson J, Erlinge D, Hellström Ängerud K, Hofmann R, et al. Temporal trends in bleeding events in acute myocardial infarction: insights from the SWEDEHEART registry. Eur Heart J. 2020;41:833-843. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz593
Angiolillo DJ, Galli M, Collet JP, Kastrati A, O’Donoghue ML. Antiplatelet therapy after percutaneous coronary intervention. EuroIntervention. 2022;17:e1371-e1396. https://doi.org/10.4244/EIJ-D-21-00904
Griffioen AM, Van Den Oord SCH, Van Wely MH, Swart GC, Van Wetten HB, Danse PW, Damman P, Van Royen N, Van Geuns RJM. Short-Term Outcomes of Elective High-Risk PCI with Extracorporeal Membrane Oxygenation Support: A Single-Centre Registry. J Interv Cardiol. 2022 Sep 16;2022:7245384. https://doi.org/10.1155/2022/7245384
Shi WJ, Zhang YX, Xu GP, Ma QJ, Qin JH, Wu XH, Wang L. Extracorporeal Membrane Oxygenation-Assisted Percutaneous Coronary Intervention in Extremely High-Risk Patients. Chin Med J (Engl). 2018 Jul 5;131(13):1625-1627. https://doi.org/10.4103/0366-6999.235108
Urban P, Mehran R, Colleran R, Angiolillo DJ, Byrne RA, Capodanno D, Cuisset T, Cutlip D, Eerdmans P, Eikelboom J, Farb A, Gibson CM, Gregson J, Haude M, James SK, Kim HS, Kimura T, Konishi A, Laschinger J, Leon MB, Magee PFA, Mitsutake Y, Mylotte D, Pocock S, Price MJ, Rao SV, Spitzer E, Stockbridge N, Valgimigli M, Varenne O, Windhoevel U, Yeh RW, Krucoff MW, Morice MC. Defining high bleeding risk in patients undergoing percutaneous coronary intervention: a consensus document from the Academic Research Consortium for High Bleeding Risk. Eur Heart J. 2019 Aug 14;40(31):2632-2653. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz372
Geppert A, Mashayekhi K, Huber K. The use of mechanical circulatory support in elective high-risk percutaneous coronary interventions: a literature-based review. Eur Heart J Open. 2024 Feb 9;4(2):oeae007. https://doi.org/10.1093/ehjopen/oeae007
Matic DM, Milasinovic DG, Asanin MR, Mrdovic IB, Marinkovic JM, Kocev NI, Marjanovic MM, Antonijevic NM, Vukcevic VD, Savic LZ, Zivkovic MN, Mehmedbegovic ZH, Dedovic VM, Stankovic GR. Prognostic implications of bleeding measured by Bleeding Academic Research Consortium (BARC) categorisation in patients undergoing primary percutaneous coronary intervention. Heart. 2014 Jan;100(2):146-52. https://doi.org/10.1136/heartjnl-2013-304564
Stub D, Bernard S, Pellegrino V, Smith K, Walker T, Sheldrake J, Hockings L, Shaw J, Duffy SJ, Burrell A, Cameron P, Smit de V, Kaye DM. Refractory cardiac arrest treated with mechanical CPR, hypothermia, ECMO and early reperfusion (the CHEER trial). Resuscitation. 2015 Jan;86:88-94. https://doi.org/10.1016/j.resuscitation.2014.09.010
Pappalardo F, Schulte C, Pieri M, Götberg M, Ulin K, Benedetto U, et al. Concomitant implantation of Impella on top of VA-ECMO improves haemodynamics but increases complications in cardiogenic shock. Eur Heart J Acute Cardiovasc Care. 2016 Dec;5(6):419-26. https://doi.org/10.1177/2048872615619344
Valgimigli M, Costa F, Lokhnygina Y, Clare RM, Wallentin L, Moliterno DJ, et al. Trade-off of myocardial infarction vs. bleeding types on mortality after acute coronary syndrome: lessons from the Thrombin Receptor Antagonist for Clinical Event Reduction in Acute Coronary Syndrome (TRACER) randomized trial. European Heart Journal. 2017;38:804-810. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehw525
Chhatriwalla AK, Amin AP, Kennedy KF, House JA, Cohen DJ, Rao SV, et al. Association between Bleeding Events and in-hospital Mortality after Percutaneous Coronary Intervention. JAMA. 2013;309:1022-1029. https://doi.org/10.1001/jama.2013.1556
Capodanno D, Bhatt DL, Gibson CM, James S, Kimura T, Mehran R, et al. Bleeding avoidance strategies in percutaneous coronary intervention. Nature Rev Cardiol. 2022;19:117-132. https://doi.org/10.1038/s41569-021-00598-1
Buccheri S, Capodanno D, James S, Angiolillo DJ. Bleeding after antiplatelet therapy for the treatment of acute coronary syndromes: a review of the evidence and evolving paradigms. Expert Opinion on Drug Safety. 2019;18:1171-1189. https://doi.org/10.1080/14740338.2019.1680637
Chen YS, Lin JW, Yu HY, Ko WJ, Jerng JS, Chang WT, et al. Prolonged mechanical ventilation after extracorporeal life support in adults with cardiogenic shock: predictors and impact on outcome. Crit Care Med. 2008 Nov;36(11):2888-94. https://doi.org/10.1097/CCM.0b013e318186a064
Makdisi G, Wang IW. Extra сorporeal membrane oxygenation (ECMO) review of a lifesaving technology. J Thorac Dis. 2015 Jul;7(7):E166-76. https://doi.org/10.3978/j.issn.2072-1439.2015.07.17