Антизапальний ефект аторвастатину в пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
TЦя робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
https://orcid.org/0009-0001-3780-3179
Анотація
Мета роботи – оцінити вплив аторвастатину на медіатори системного запалення порівняно з його ліпідознижувальним ефектом у пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС).
Матеріали і методи. Обстежено 54 хворих на ІХС (стабільна стенокардія напруження, II–IV функціональний клас) до та після лікування аторвастатином протягом 2 місяців у дозі 20 мг на добу. Контрольну групу становили 30 практично здорових осіб з інтактними коронарними артеріями за даними коронарографії, без дисліпідемії та ознак системного запалення. Імунологічні та біохімічні показники досліджували в периферійній крові, взятій натще.
Результати. Аторвастатин у дозі 20 мг на добу за 2 місяці лікування зменшує системне запалення та дисліпідемію в пацієнтів зі стабільною ІХС. При помірному зниженні рівня холестерину (менше ніж 1,85 ммоль/л) порівняно з його значним зниженням (більше ніж 1,85 ммоль/л) різниця рівнів медіаторів системного запалення в супернатанті мононуклеарів крові становила: ФНП-α – –60 (р<0,05) та –18 %, ІЛ-6 – –48 та +38 %, ІЛ-8 – –36 (р<0,05) та +4 %, ІЛ-10 – –88 (р<0,05) та –65 %, С-РБ у сироватці крові – –26 та +5 %. При помірно та значно підвищеному початковому рівні прозапальних факторів їх різниця під впливом аторвастатину становила відповідно: ФНП-α – –9 та –74 % (р<0,05), ІЛ-6 – –18 та +6 %, ІЛ-8 +5 та –12 % (р<0,05), ІЛ-10 – +10 та –88 % (р<0,05), С-РБ – +46 (р<0,05) та –41 % (р<0,05).
Висновки. Прийом аторвастатину в дозі 20 мг на добу впродовж 2 місяців зменшував системне запалення у хворих на стабільну ІХС. Вплив аторвастатину на фактори імунного запалення (С-РБ, ФНП-α, ІЛ-6, ІЛ-8) прямо залежав від вихідного рівня фактора. Чим більше порушений рівень показника відносно контролю, тим більш вираженим був ефект аторвастатину (R=0,32–0,77; р=0,04–0,00001). Лікування аторвастатином асоціювалося зі зниженням підвищеного рівня протизапального ІЛ-10, але не впливало на його нормальний рівень у крові. Протизапальний ефект аторвастатину не був пов’язаний зі ступенем зниження загального холестерину, холестерину ЛПНЩ та тригліцеридів крові.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ключові слова:
Посилання
Tsao CW, Aday AW, Almarzooq ZI, Alonso A, Beaton AZ, Bittencourt MS, et al. Heart disease and stroke statistics-2022 update: a report from the American Heart Association. Circulation. 2022;145:e153-639. https://doi.org/10.1161/cir.0000000000001052
Lu H, Daugherty A. Atherosclerosis. Arterioscler Thromb Vasc Biol. 2015;35:3 485-491. https://doi.org/10.1161/atvbaha.115.305380
Kaasenbrood L, Boekholdt SM, van der Graaf Y, Ray KK, Peters RJ, Kastelein JJ, et al. Distribution of estimated 10-year risk of recurrent vascular events and residual risk in a secondary prevention population. Circulation. 2016;134:1419-29. https://doi.org/10.1161/circulationaha.116.021314
Pradhan AD, Aday AW, Rose LM, Ridker PM. Residual inflammatory risk on treatment with PCSK9 inhibition and statin therapy. Circulation. 2018;138:141-9. https://doi.org/0.1161/CIRCULATIONAHA.118.034645
Fiolet ATL, Optal TSJ, Mosterd A, Eikelboom JW, Jolly SS, Keech AC, et al. Efficacy and safety of low-dose colchicine in patients with coronary disease: a systematic review and meta-analysis of randomized trials. Eur Heart J. 2021;42:2765-75. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehab115
Ridker PM, Bhatt DL, Pradhan AD, Glynn RJ, MacFadyen JG, Nissen SE. Inflammation and cholesterol as predictors of cardiovascular events among patients receiving statin therapy: a collaborative analysis of three randomised trials. Lancet. 2023;401:1293-301. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(23)00215-5
Diamantis E, Kyriakos G, Quiles-Sanchez LV, Farmaki P, Troupis T. The Anti-Inflammatory Effects of Statins on Coronary Artery Disease: An Updated Review of the Literature. Curr Cardiol Rev. 2017;13:209-216. https://doi.org/10.2174/1573403x13666170426104611
Kwon O, Kang S-J, Kang SH, Lee PH, Yun S-C, et al. Relationship Between Serum Inflammatory Marker Levels and the Dynamic Changes in Coronary Plaque Characteristics After Statin Therapy. Circ Cardiovasc Imaging. 2017;10:e005934. https://doi.org/10.1161/circimaging.116.005934
Hellberga S, Sippolaa S, Liljenbäckab H, et al. Effects of atorvastatin and diet interventions on atherosclerotic plaque inflammation and [18F]FDG uptake in Ldlr−/−Apob100/100 mice. Atherosclerosis. 2017;263:369-376. https://doi.org/10.1016/j.atherosclerosis.2017.04.004
Puri R, Nissen SE, Shao M, et al. Impact of Baseline Lipoprotein and C-Reactive Protein Levels on Coronary Atheroma Regression Following High-Intensity Statin Therapy. Am J Cardiol. 2014;114(10):1465-1472. https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2014.08.009
Lyngdoh T, Vollenweider P, Waeber G, Marques-Vidal P. Association of statins with inflammatory cytokines: A population-based Colaus study. Atherosclerosis. 2011;219(1):253-258. https://doi.org/10.1016/j.atherosclerosis. 2011.07.117
Wanner Ch, Krane V, März W, Olschewski M, Asmus H-G, et al. Randomized Controlled Trial on the Efficacy and Safety of Atorvastatin in Patients with Type 2 Diabetes on Hemodialysis (4D Study): Demographic and Baseline Characteristics. Kidney Blood Press Res. 2004;27(4):259-266. https://doi.org/10.1159/000080241
INSPIRATION-S Investigators. Atorvastatin versus placebo in patients with covid-19 in intensive care: randomized controlled trial. BMJ 2022;376:e068407. https://doi.org/10.1136/bmj-2021-068407
Sever PS, Poulter NR, Dahlöf B, Wedel H, Collins R, et al. Reduction in cardiovascular events with atorvastatin in 2,532 patients with type 2 diabetes: Anglo-Scandinavian Cardiac Outcomes Trial-lipid-lowering arm (ASCOT-LLA). Diabetes Care. 2005;28(5):1151-7. https://doi.org/10.2337/diacare.28.5.1151
Colhoun HM, D Betteridge J, Durrington PN, Hitman GA, Neil AW, et al. Primary prevention of cardiovascular disease with atorvastatin in type 2 diabetes in the Collaborative Atorvastatin Diabetes Study (CARDS): multicentre randomised placebo-controlled trial. Lancet. 2004;364(9435):685-96. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(04)16895-5
Rafaqat S, Azam A, Hafeez R, Faseeh H, Tariq M, et al. Role of interleukins in the pathogenesis of coronary heart disease: A literature review. World J Cardiol. 2025;17(3):103947. https://doi.org/10.4330/wjc.v17.i3.103947
Khambhati J, Engels M, Allard-Ratick M, et al. Immunotherapy for the prevention of atherosclerotic cardiovascular disease: Promise and possibilities. Atherosclerosis. 2018;276:1-9. https://doi.org/10.1016/j.atherosclerosis.2018.07.007
Ruo-fei J, Long L, Hong L, Xiao-Jing C, et al. Meta-analysis of C-Reactive Protein and Risk of Angina Pectoris. Am J Cardiol. 2020;125(7):1039-104. https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2020.01.005
Jefferis BJ, Whincup PH, Welsh P, et al. Prospective study of circulating soluble CD40 ligand concentrations and the incidence of cardiovascular disease in a nested prospective case-control study of older men and women. J Thromb Haemost. 2011;9:1452-1459. https://doi.org/10.1016/j.atherosclerosis.2009.08.018
Edsfeldt A, Grufman H, Asciutto G, et al. Circulating cytokines reflect the expression of pro-inflammatory cytokines in atherosclerotic plaques. Atherosclerosis. 2015;241(2):443-449. https://doi.org/10.1016/j.atherosclerosis.2015.05.019
Gager GM, Biesinger B, Hofer F, Winter MP, Hengstenberg C, Jilma B, Eyileten C, Postula M, Lang IM, Siller-Matula JM. Interleukin-6 level is a powerful predictor of long-term cardiovascular mortality in patients with acute coronary syndrome. Vascul Pharmacol. 2020;135:106806. https://doi.org/10.1016/j.vph.2020.106806
Bouzidi N, Gamra H. Relationship between serum interleukin-6 levels and severity of coronary artery disease undergoing percutaneous coronary intervention. BMC Cardiovasc Disord. 2023;23:586. https://doi.org/10.1186/s12872-023-03570-8
Boekholdt SM, Peters RJ, Hack CE, Day NE, Luben R, Bingham SA, Wareham NJ, Reitsma PH, Khaw KT. IL-8 plasma concentrations and the risk of future coronary artery disease in apparently healthy men and women: the EPIC-Norfolk prospective population study. Arterioscler Thromb Vasc Biol. 2004;24:1503-1508. https://doi.org/10.1161/01.atv.0000134294.54422.2e
Cavusoglu E, Marmur JD, Yanamadala S, Chopra V, Hegde S, Nazli A, Singh KP, Zhang M, Eng C. Elevated baseline plasma IL-8 levels are an independent predictor of long-term all-cause mortality in patients with acute coronary syndrome. Atherosclerosis. 2015;242:589-594. https://doi.org/10.1016/j.atherosclerosis.2015.08.022
Sabat R, Grütz G, Warszawska K, Kirsch S, Witte E, Wolk K, Geginat J. Biology of interleukin-10. Cytokine Growth Factor Rev. 2010;21:331-344. https://doi.org/10.1016/j.cytogfr.2010.09.002
Battes LC, Cheng JM, Oemrawsingh RM, Boersma E, Garcia-Garcia HM, et al. Circulating cytokines in relation to the extent and composition of coronary atherosclerosis: Results from the ATHEROREMO-IVUS study. Atherosclerosis. 2014;236(1):18-24. https://doi.org/10.1016/j.atherosclerosis.2014.06.010
Pérez Fernández R, Kaski JC. [Interleukin-10 and coronary disease]. Rev Esp Cardiol. 2002;55:738-750. https://doi.org/10.1016/s0300-8932(02)76693-1
Puz P, Lasek-Bal A. Repeated measurements of serum concentrations of TNF-alpha, interleukin-6 and interleukin-10 in the evaluation of internal carotid artery stenosis progression. Atherosclerosis. 2017;263:97-103. https://doi.org/10.1016/j.atherosclerosis.2017.06.008
Siegbahn A, Mfgalarstig A, Eriksson P, et al. Raised interleukin-10 is an indicator of poor outcome and enhanced systemic inflammation in patients with acute coronary syndrome. Heart. 2008;94:724-9. https://doi.org/10.1136/hrt.2007.119271
Tousoulis D, Oikonomou E, Economou EK, Crea F, Kaski JC, et al. Inflammatory cytokines in atherosclerosis: current therapeutic approaches. Eur Heart J. 2016;37(22):1723-1732. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehv75922
Baigent C, Blackwell L, Emberson J, Holland LE, Reith C, et al. Cholesterol Treatment Trialists C. Efficacy and safety of more intensive lowering of LDL cholesterol: a meta-analysis of data from 170,000 participants in 26 randomised trials. Lancet. 2010;376:1670-1681. https://doi.org/10.1016/s0140-6736(10)61350-5
Grundy SM, Stone NJ, Bailey AL, Beam C, Birtcher KK, Blumenthal RS, Braun LT, de Ferranti S, Faiella-Tommasino J, Forman DE, et al. 2018 AHA/ACC/AACVPR/AAPA/ABC/ACPM/ADA/AGS/APhA/ASPC/NLA/PCNA guideline on the management of blood cholesterol: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on clinical practice guidelines. Circulation. 2019;139:e1082-e1143. https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000625
Ridker PM, Lei L, Haddad T, Nicholls SJ. Inflammation and Cholesterol as Predictors of Cardiovascular Events Among 13 970 Contemporary High-Risk Patients With Statin Intolerance. Circulation. 2024;149(1). https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.123.066213
Wilkinson MJ, Shapiro MD.Immune-Mediated Inflammatory Diseases, Dyslipidemia, and Cardiovascular Risk: A Complex Interplay. Arteriosclerosis, Thrombosis, and Vascular Biology. 2024;44(12). https://doi.org/10.1161/ATVBAHA.124.31998336194